говорить про кого-либо

* * *

1) пра (каго-што)

аб (кім-чым)

2) (для, ради) для (каго-чаго)

1. to speak; 2. to tell; 3. to talk; 4. to murmur; 5. to mutter; 6. to mumble; 7. to whisper; 8. to growl; 9. to snarl; 10. to grunt; 11. to stammer; 12. to stutter

Русский глагол говорить не указывает на то, как происходит действие, па кого оно направлено или при каких обстоятельствах оно совершается. Английские эквиваленты подчеркивают направленность действия, способы произнесения и сопровождающие процесс говорения эмоции.

1. to speak — говорить, разговаривать, объясняться, выступать: to speak on smth — говорить на какую-либо тему/разговаривать на какую-либо тему; to speak fast (slowly, well, for a long time) — говорить быстро (медленно, хорошо, долго)/разговаривать быстро (медленно, хорошо, долго); to speak about smth, smb — говорить о чем-либо, о ком-либо/разговаривать о чем-либо, о ком-либо; to speak on books — говорить о книгах; to speak on a subject — говорить на какую-либо тему/выступать на какую-либо тему; to speak on the events of the day — говорить о событиях дня; to speak Russian (English) — говорить по-русски (по-английски)/разговаривать по-русски (по-английски)/знать русский (английский) язык; to speak many languages — говорить на многих языках/ разговаривать на многих языках; to speak for smb, smth — выступать за кого-либо, что-либо; to speak against smb, smth — выступать против кого-либо, чего-либо; to speak at a meeting — выступать на собрании; to speak over/on the radio — выступать по радио The baby is learning to speak. — Ребенок учится говорить. He can speak now. — Теперь он может говорить.

2. to tell — говорить, сказать, сообщить, приказать: to tell smb smth — сказать кому-либо что-либо/сообщить кому-либо что-либо; to tell smb how to do smth — рассказать кому-либо, как что-либо делать; to tell smth in one's own words — рассказать что-либо своими словами; to tell smb about smb, smth — рассказать кому-либо о ком-либо, о чем-либо; to tell smb to do smth — приказывать кому-либо что-либо сделать/велеть кому-либо что-либо сделать Do as you are told./Do what you are told. — Делай так, как тебе говорят./Делай так, как тебе велят. Do not tell anybody about it. — Никому об этом не говори. The boy was told to stay at home. — Мальчику сказали остаться дома./ Мальчику приказано остаться дома. Can you tell me the time? — He скажете ли мне, сколько сейчас времени?/Скажите мне, который час?

3. to talk — говорить, разговаривать, беседовать, обсуждать, поговорить: to talk much (little) — много (мало) разговаривать/много (мало) говорить; to talk about/of smb, smth — разговаривать о ком-либо, о чем-либо/ говорить о ком-либо, о чем-либо; to talk of doing smth — говорить о том, чтобы что-либо сделать; to talk on a subject — разговаривать на какую-либо тему; to talk nonsense — говорить ерунду/пороть чушь; to talk smb's head off — заговорить кого-либо; to talk oneself hoarse — договориться до хрипоты; to talk over the phone — говорить по телефону The matter must be talked about. — Этот вопрос надо обговорить/обсудить. They talked about old days deep into the night. — Они проговорили о прошлом глубоко за полночь. I'll have to talk with/to him about it. — Мне придется с ним поговорить/переговорить об этом.

4. to murmur — говорить, говорить тихо, бормотать, шептать (сказать что-либо очень тихо, так что немногие услышат): to murmur smth in reply — пробормотать что-либо в ответ; to murmur a prayer — шептать молитву; to murmur into smb's ear — прошептать кому-либо на ухо; to murmur a secret — прошептать какую-либо тайну «I love you Ben», murmured Lily as their lips met. — «Я тебя люблю, Бен», пробормотала Лили, когда они поцеловались. The child murmured something in the sleep. — Ребенок что-то бормотал во сне. When the speaker mentioned the (ax reductions, the crowd murmured approval. — Когда оратор упомянул о снижении налога, толпа одобрительно загудела.

5. to mutter — говорить, бурчать, бормотать, пробурчать, ворчать (быстро сказать что-либо, особенно в раздражении): to mutter something to oneself— проворчать что-то себе под иос «Why do I have to do all the work?", she muttered irritably. — «Почему я должна делать всю работу?», проворчала она раздраженно. Не paced the room impatiently, occasionally muttering to himself. — Он нетерпеливо ходил по комнате, что-то бормоча время от времени.

6. to mumble — мямлить, бормотать, невнятно произносить, запинаться ( невнятно произносить слова): to mumble a prayer — бормотать молитву; to mumble to oneself — бормотать про себя; to mumble one's words — невнятно произносить/бормотать себе под нос; to mumble through one's answer — ответить запинаясь She keeps mumbling something about his pension, but I can't understand what she is saying. — Она продолжает мямлить о его пенсии, но я не понимаю, о чем она говорит. Bill was late into the meeting and sat down mumbling an excuse. — Билл опоздал на собрание, сел и промямлил какое-то извинение. Don't mumble, speak up. — He тяни резину, говори прямо. Не was mumbling something to himself. — Он бормотал что-то себе пол нос.

7. to whisper — говорить, говорить шепотом, шептать ( говорить что-либо очень тихим голосом): «Don't wake the baby» whispered Ann. — «He разбуди ребенка», прошептала Аня. The child was whispering something in her mother's ear so that no one else could hear. — Ребенок шептал что-то матери на ухо так, чтобы никто не слышал.

8. to growl — говорить, ворчать, рычать, урчать, бурчать, буркнуть (говорить тихим злым голосом, особенно для того, чтобы напугать коголибо): «Come over here and say that» he growled. — «Подойди сюда и попробуй сказать это еще раз», пробурчал он. Не walked into the house, growled a few words to my mother and then went upstairs to bed. — Он вошел в дом, прорычал что-то моей матери и пошел наверх спать. Thunder was growling in the distance. — Вдали слышались глухие раскаты грома. The dog growled at me. — Собака зарычала на меня.

9. to snarl — говорить, говорить злым голосом, огрызаться ( чтобы заставить почувствовать угрозу): «Keep your dirty hands off me» she snarled. — «Убери свои грязные руки», огрызнулась она. Every time he asked her a question she snarled a bad-tempered answer. — Каждый раз, когда он задавал ей вопрос, она отвечала огрызаясь.

10. to grunt — хрюкать, крякать, ворчать, бурчать, бормотать (сказать несколько аюв грубым, тихим голосом, особенно если вам не интересно то, что вам говорят): to grunt (out) an answer — проворчать ответ Не grunted as he picked up the sack. — Он крякнул, поднимая рюкзак. He grunted (out) his consent. — Он пробормотал что-то в знак согласия. «What about a striped wallpaper for this room?» — «I don't know» he grunted. — «Что если в этой комнате будут полосатые обои?» — «Не знаю», буркнул он в ответ. Не grunted something, I didn't catch. — Он что-то проворчал, но я не расслышал. Не grunted with satisfaction. — Он крякнул от удовольствия. On reply he grunted. — В ответ он что-то пробурчал.

11. to stammer — заикаться, запинаться, говорить заикаясь, страдать заиканием, произносить с запинкой, бормотать (испытывать трудности в произношении слов запинаться, заикаться, что может быть вызвано возбуждением, нервозностью и т. д.): to stammer from excitement — заикаться от волнения; to slammer badly сильно заикаться; to slammer over a word — запнуться на каком-либо слове Не stammered apologies (explanations). — Он пробормотан извинения (объяснения). Lena, flashing with embarrassment, began to stammer. — Лена, красная от смущения, начала заикаться. The boy managed to stammer out a description of his attacker. — Мальчик, заикаясь, сумел описать человека, напавшего на него.

12. to stutter — заикаться, говорить заикаясь, запинаться, говорить неуверенно (повторять один и тот же звук, что может быть вызвано нервозностью или возбуждением): to stutter (out) an apology — запинаясь пробормотать извинение Henry stuttered a reply and sat down, his face red. — Генри заикаясь ответил и сел, покраснев. Не stuttered out an apologies. — Он заикаясь бормотал извинения.

1) вопросит. - хто? (р., вин. кого, дат. кому, после предлог. (до) кого, (на) кому, тв. ким, местн. (на) кім, (на) кому). [Кого я? - де? - коли любив? Кому яке добро зробив? (Шевч.). На кого ти покинув худобу дома? (Мирний)]. Кто здесь, там? - хто тут, там? Кто вы такой? - хто ви такий? хто ви будете? (зап.) хто ви за о[ї]ден (за о[ї]дні)? Кто идёт? - хто йде? Кого вам надо? - кого вам треба? От -го это письмо? - від кого цей лист? За -го вы меня принимаете? - за кого ви мене маєте (вважаєте)? Кому жизнь не мила! - кому життя не миле (не любе)! Кем это сделано? - хто це зробив? Кем вы недовольны? - з кого (ким) ви незадоволені? Кто же? - хто-ж? Кто бы? - хто-б? Кто бы это (был)? - хто-б (хто- ж би) це (був)? Кто бы не хотел? - хто-б не х(о)тів?

2) указат., относит. - хто. [Знаю тебе, хто єси (Єв. Мр.). Недоля не бачить, з ким їй жартувати (Шевч.)]. Вот кто - ось (от, он) хто. Тот, кто; тот, кого и т. д. - той, хто (що); той, кого (що його, якого, котрого) и т. д. [Хто не працює, той не їсть (Київщ.). Хіба-ж вони не слуги слуг того, кого ви князем темряви назвали? (Л. Укр.). Нехай-же працюють словами й пером ті, що мають дві шкури в запасі (Самійл.)]. Тот, кем вы были обижены, наказан - хто вас покривдив, того покарано. Кому бы учить, тот сам дурит - кому-б учити, той сам дуріє. Некого, Некому - см. отдельно. Не у кого - см. Кого;

3) неопр. - хто. [Стиха-стиха, порідко, щоб кого не розбудити, вистукує сторож (Васильч.)]. Кабы кто знал моё горе! - коли-б (якби, щоб) хто знав моє горе! Что у кого болит, тот о том говорит - що кого болить, той про те й говорить. Кому-кому, а вам бы не следовало этого делать - кому-кому, а вам-би не слід цього робити. Кто-кто; кого- кого; у кого - у кого и т. д. - хто - хто, кот(о)рий (котре) - кот(о)рий (котре); кого - кого, кот(о)рого - кот(о)рого; у кого - у кого, у кот(о)рого - у кот(о)рого и т. д. [Хто так, а хто сяк (Сл. Гр.). Що кого втомило: кого щастя, кого сльози, - все нічка покрила (Шевч.). Кому воля, а кому неволя (Мирний). Котрий пише, котрий читає, а котрий то й байдики б'є (М. Вовч.). Він пізнав, котре в селі найбільший злодій, котре найбільший багач (Стефаник)]. Кто бы ни; кого бы ни и т. д. - хоч-би хто, хоч хто, хто-б не, аби-хто; хоч-би кого, хоч кого, аби-кого, кого-б не и т. д. Кто бы он ни был - хоч-би хто він (хто-б він не) був, аби-хто. [Кождому, аби-хто, уміла дотяти своїм бистрим язиком (Франко)]. Кто бы ни говорил, не слушай - хоч- би хто казав, не слухай; хоч хто казатиме, не слухай (Сл. Гр.). Кто бы ты ни был, я тебя не выдам - хоч-би хто (ким) ти був, я тебе (на тебе) не викажу. Кого бы я ни попросил, все отказываются - кого-б я не попросив, усі відмовляються. -го бы (то) ни было - хоч кого, хоч-би кого, хоч-би хто там був, аби-кого, будь-кого, кожного. От -го бы то ни было - хоч- би від кого, від будь-кого, від кого-будь. Я рада каждому письму, от -го бы оно ни было - я радію з кожного листа, хоч-би від кого він був. Я не жду ничего от -го бы то ни было - я не чекаю нічого ні від кого. Я был бы рад кому бы то ни было - я зрадів-би (був-би радий) хоч кому (хоч-би кому, будь-кому, аби-кому, хоч-би хто там був, кожному). Больше чем кто бы то ни было - більш ніж хто (ніж будь-хто). Не кто иной, как - не хто (инший), як. [І зробив це не хто, як він сам (Крим.)]. Кто-то, кого-то, кому-то - хтось, когось, комусь. [Прийшов хтось та взяв щось, бігти за ним - не знаю за ким (Номис). Хтось утік, а когось, кажуть, таки зловлено (Київщ.). Я знаю, комусь-то вона серденько крає (Л. Укр.)]. Кто-нибудь, кто-либо; кого-нибудь, кого-либо и т. д. - хто, хтось, хто-небудь, котрий(сь), (кто бы то ни был) будь-хто, хто-будь, аби-хто, (пров.) будлі-хто; кого, когось (после предл. кого, когось), кого- небудь, котрого(сь), будь-кого, кого-будь, аби-кого, будлі-кого и т. д. [Може хто вас полаяв? (М. Вовч.). Може кого з рідні моєї бачили? (Київщ.). Як хтось почне, то й я робитиму (Н.- Лев.). Згадай же хто-небудь її на сім світі (Шевч.). Не ти, так хто-будь купить (Київщ.). Треба-ж колись будлі-кого покохати та й заміж піти (Н.-Лев.)]. Кого-нибудь одного (из двух) - когось одного, котрогось (із двох). Если меня кто-либо спросит, скажите, что - коли про мене хто спитається, скажіть (скажете), що. Не думаю, что бы кто-нибудь знал об этом - не думаю, щоб хто(сь) про це знав. Сомневаюсь, что бы кто-либо из вас мог сделать это - не думаю, щоб котрий з вас міг зробити це. Он счастливее, чем кто-либо - він щасливіший за будь-кого (як хто). Пусть это сделает кто-нибудь другой - хай це зробить хто инший. Ему всегда хочется кого-нибудь осуждать - його (йому) завжди кортить когось судити. Кому- нибудь да понравится - комусь та сподобається. Пусть кто-нибудь попробует - будет меня помнить - хай-но спробує котрий(сь) (котре), пам'ятатиме мене; ану спробуй котрий, будеш мене пам'ятати. Пусть кто-либо из вас решится - хай котрий (котре) зважиться. С кем-нибудь, с кем-либо и т. п. - з ким(сь), з ким-небудь, (с кем бы то ни было) будь, з ким, з котрим(сь), з ким-будь, аби з ким, (пров.) будлі з ким. [Станеться, хоч і не зо мною, хоч і аби з ким, яка причина (Квітка)]. Кто-попало; кого-попало и т. д. - будь-хто, хто-будь, аби- хто; будь-кого, кого-будь, аби-кого, (пров.) кого-попадя и т. д. Кто-угодно, кто ни есть; кого-угодно, кого ни есть и т. д. - будь (будлі)-хто, хто-хоч, аби-хто; будь (будлі)-кого, кого-хоч, аби-кого и т. д. [Віддаси кому-хоч (Київщ.). Побить, то й аби-хто знайдеться (Номис)]. Кого, кому вам угодно - кого, кому хочете. Это сделает и кто-угодно - це зробить і аби-хто (і будь-хто). Редко кто - мало-хто, хтось-не-хтось. [Там - у кожній хаті верстат, а у нас хтось-не-хтось (мало хто) тче (Звиног.)]. Кое-кто, кое-кого, кое с кем и т. п. - см. Кое-кто.

* * *

1) (на верную смерть, гибель (посылать кого-либо, отправлять кого-либо и т. п.)) send smb. to be massacred (butchered, slaughtered)

2) (очень сытно, обильно (кормить, потчевать кого-либо)) cf. feed smb. like a prize turkey (a prize pig); stuff smb. to bursting (to the bursting point)

1) (известное пространство) місце (-ця, им. мн. місця, р. місць и місців), (редко місто), місцина, містина; срв.

I. Местечко. [Сідай, - місця стане (Кониськ.). Із яких то місць на той ярмарок не понавозили усякого хліба! (Квітка). Порожніх місців за столами не знайшла я (Н.-Лев.). У тих містах, де тече річка Самара (Стор.). Немає місцини в моєму дворі, щоб не скуштувала моїх сліз гірких (Мирний)]. Каждое тело занимает определённое -то - кожне тіло займає (бере, забирає) певне місце. Это не ваше -то - це не ваше місце. Здесь мало -та для двоих - тут мало місця для (на) двох. Прошу занять -та - прохаю сісти на свої місця; срв. Занимать 1. Нет -та - нема(є) місця. На -то - на місце. [Постав книжку на місце (Київщ.)]. На -те, не на -те - на (своєму) місці, не на (своєму) місці. [Усе в тебе не на місці стоїть (Київщ.)]. Всё хорошо на своём -те - все на своєму місці гарне (добре). В другое, в иное -то - в инше місце, (куда-либо) куди-инде, куди-инше. [Пішов на ярмарок, а може куди-инше (Рудч.)]. В другом, в ином -те - в иншому місці, инде, (где-либо) де(сь)-инде. [«Ходім до мене вечеряти!» - «Ні, я вже обіцявся инде» (Куліш). Треба пошукати помочі де-инде (Грінч.). Десь-инде живе (Сим.)]. Во всяком другом -те - в усякому иншому місці, скрізь-деинде. Ни в каком, ни в одном -те - в жадному місці, ніде. В разных -тах - у різних місцях; (отдельно) різно. [Ми живемо не вкупі, а різно (Звин.)]. В отдалённых -тах - по далеких світах. [Кинувся по далеких світах сіна добувати (Грінч. II)]. Из другого -та - з иншого місця. С -та на -то - з місця на місце. До этого -та - до цього місця, (до сих пор) досі, досіль, до-сюди, поти; срв. Пора. [До-сюди треба вивчити (Київщ.). От поти твій город, а далі вже мій (Грінч.)]. До какого -та - до якого місця, (до каких пор) докуди, подоки; срв. Пора. Всякие -та - всякі місця, всі усюди (-дів). По всяким, по всем -там - по всіх усюдах, скрізь. Со всех мест - з усіх місць, звідусіль, звідусюди. -тами, в некоторых -тах - місцями, (реже місцем), подекуди, де-не-де, де-де, де-куди, инде. [Місцями і женці біліли, і копи вже стояли (Свидниц.). Місцем такі були здоровенні байраки, що боже світе! (Грінч. II). Сивина подекуди із чорним волоссям (Куліш). Тихо навкруги… Лиш де-не-де прокинеться пташка (Коцюб.). Де-куди видно немов ряди великих білих комах, - то косарі (Франко). Инде протрухли дошки (Кониськ.)]. К -ту сказать - до речи, до діла сказати. [Говорить зовсім не до речи (Київщ.)]. Тут говорити вільно, аби до діла (Київщ.)]. Ваши слова здесь совсем не у -та - ваші слова тут зовсім не до речи (не до діла, но до ладу). Здесь хорошее -то для сада - тут гарне (добре) місце під сад, тут гарна (добра) місцина для саду (під сад). Долго ли проживёте в наших -тах? - чи довго проживете в наших місцях? Есть хорошие -та в книге - є гарні місця (уступи) в книжці. По -там! - на місце! на місця! Ни с -та(!) - ані руш(!), ані з місця. [Стій, кажу тобі, ані руш! (Київщ.). Як ускочила в баюру - коні, ані руш (Липовеч.). І вся варта ані з місця (Рудан.)]. Не трогайтесь с -та - не рушайтеся з місця. С -та не двинусь - з місця не зрушуся. С -та в карьер - см. I. Карьер. Нигде -та себе не найду - ніде місця собі не знайду; не знаю, де приткнутися, де приткнути себе. Он и -та не пригреет - він і місця не нагріє. Только -то тепло (бежал) - (утік) і місце холодне; см. И след простыл (под Простывать). Пора костям на -то - кістки давно просяться на спочинок. Бойкое -то - розигри (-рів), людне місце. [Він на таких розиграх живе, що хто йде, не мине (Сл. Гр.)]. Больное, слабое -то - болюче, дошкульне місце, болячка, слаба сторона. [Найпекучіші потреби та болячки свого часу (Єфр.). Він знає, що рахунки - моя слаба сторона (Франко)]. Попал на его больное -то - трапив йому саме на болюче. Верное, надёжное -то - певне місце. Возвышенное -то - високе місце, підвищення (-ння), високість (-кости). Глухое пустынное -то - глухе, безлюдне, пустельне місце, закуток (-тку), закутень (-тня), застум (-му). [Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде (Кам'янеч.). І засвітився світ по застумах московських (Куліш)]. Жёсткое, мягкое -то (в вагоне) - місце тверде, м'яке. Купе на два -та - купе на дві особі, двоособове купе. Живописные -та - мальовничі місця, -ча місцевість (- вости). Защищённое -то - см. Защищённый. Лобное -то - см. Лобный. Неведомое -то, -мые та - безвість (-ти), (реже) безвісті (-тей и -тів). [Пливе у сірі безвісті нудьга (Коцюб.)]. Новозаселённое -то - новозалюднене місце, новоселиця. Общее -то - загальне місце, загальник, трюїзм (-му). -та отдалённые, не столь отдалённые - місця далекі, не такі далекі, неблизькі світи (-тів). Открытое, видное -то - відкрите місце. На открытом, на видном -те - на видноті, (пров.) на видноці. [Поклади щось на видноті, щоб було напохваті (Н.-Лев.). Пусти в сіни, не хочу стояти на видноці (Гнід.)]. Отхожее -то - см. Отхожий. Почётное -то - почесне місце; (красный угол) покуття (-ття), покуть (-ти) (в кр. углу для новобрачных) посад (-ду). [Онисю посадили на посаді (Н.-Лев.)]. Пустое -то - порожнє місце. Сборное -то - збірне місце, збірний пункт (-ту), зборище. Свалочное -то - смітник (- ка), смітнище. Святые -та - святі, праведні місця, (куда ходят на отпуст) відпустові місця. [І де ходила, в яких-то праведних містах, а в нас, сердечна, опочила (Шевч.). Відпустове місто Люрд (Калит.)]. Складочное -то, -то складки - складовище. Сохранное -то - схованка, сховище, схова, криївка, (пров.) підра (-ри) и підря (-рі). [Треба десь сховати, та схованки ніякої не знайду (Звин.)]. Спальное -то - спальне місце. Укромное -то - затишок (-шку), захист (-ту), захисток (-тку). [Край берега, у затишку, прив'язані човни (Глібів)]. Укрытое - то - скрите місце, скриток (-тку). Усадебное -то - садиба, ґрунт (-ту). Якорное -то - якірна стоянка. -то битвы, сражения - см. Побоище 2. -то водворения - місце (для) оселення. -то встречи - місце (для) зустрічи, (свидания) місце сходин. Назначено -то встречи - визначено місце (для) зустрічи; ви[при]значено місце, де зустрітися (зійтися, з'їхатися). -то действия - місце дії, дійове місце. -то (постоянного) жительства - місце (постійного) перебування (пробування, проживання). Зарегистрироваться по -ту жительства - зареєструватися при (на) місці перебування. -то заключения - місце ув'язнення, арештантська (-кої), в'язниця, тюрма. -то исполнения - місце виконання. -то для лежания, для сидения (в вагоне) - місце лежаче, сидяче. -то ловли - лови (-вів), ловище. -то назначения - місце призначення. -то нахождения - місце перебування, місце, де перебуває. По -ту назначения - до призначеного місця. -то охоты - місце полювання, ловище, (стар.) гони (-нів). -то платежа - місце виплати. -то преступления - місце, де вчинено злочин, місце злочину. На -те преступления - на місці злочину; на гарячому (вчинку). -то проезда - місце для проїзду, проїзд (-ду). [Проїзду не дав і на ступінь (Звягельщ.)]. -то рождения - місце народження; (геолог.) родовище. -то сбора, собрания - місце збору, зборище. -то службы - місце служби (урядування). По -ту службы - (на вопр.: куда) на місце служби; (где) на (при) місці служби, на службі; см. По 1. -то в театре - місце в театрі. -то у(с)покоения - місце спочинку (спочиву), спочинок (-нку). [Чия домовина?-Анакреонтів спочинок (Грінч.)]. Быть на первом, на главном -те - бути на першому місці, перед водити. Быть убитым на -те - бути вбитому, де стояв (-яла, -яло) или на місці. Взять -то (напр., для проезда) - взяти (купити) місце. Дать -то кому - дати місце кому. Занимать первое -то между кем - займати переднє (чільне) місце серед кого. Занимать, занять -то кого, чего - заступати, заступити кого, що. Иметь -то где, когда - відбуватися, діятися, траплятися, сов. відбутися, статися, трапитися, несов. и сов. мати місце де, коли. [В поліклініці не раз траплялися прикрі випадки (Пр. Правда). Цікаво навести кілька фактів, що мали місце під час перевірки в різних установах (Пр. Правда)]. Оставлять, оставить -то кому, чему - лишати, лишити, (редко) кидати, покинути місце кому, чому, для кого, для чого. [Валуєвський циркуляр не кидав місця для путящої народньої книжки (Єфр.)]. Освобождать, освободить, очищать, очистить -то - звільняти, звільнити, пробирати, пробрати місце; прийматися, прийнятися; см. Очищать 3. [Пообідали і вставайте, звільняйте місця для инших (Київщ.)]. Подхватить с -та (о лошадях) - взяти з копита. [Коні зразу стрепенулися, взяли з копита, і ми помчали з гори (Короленко)]. Производить, произвести дознание на -те - вивідувати на місці, переводити, перевести дізнання на місці. Сойтись, собраться, сложить в одно -то - зійтися, зібратися, скласти до-гурту, у-гурт, до-місця, до купи, ум. до-купки, до-купочки, до- купоньки. [Вовк, медвідь і кабан зібрались у-гурт (Рудч.). Судна наші, розсипавшись, знов зійшлись докупи (Куліш)]. Считаться -тами - рахуватися місцями. Устоять, не устоять на -те - встояти, не встояти на місці. Уступать, уступить -то кому, чему - поступатися, поступитися місцем кому, (редко) попускати, попустити місця (місце) кому, чому. [Всі (що сиділи на колоді) посунулися, поступаючась місцем (мені) (Коцюб.). Краплі котилися і зникали, щоб попустити місце новим (Грінч.)]. Наше -то свято! - дух свят при нас (при нашій хаті)! сила божа-хрестова з нами! С -та не встать, света белого не видать! - бодай я з цього місця не зійшов (не зійшла), бодай я світу не побачив (не побачила)! Не человек -том красится, а -то человеком - не місце скрасить людину, а людина місце. Невеста без -та, жених без ума - молода - грошовита: вся в дірках свита; молодий - тямуха: в голові макуха; молода без скрині, без калитки, молодий без клепки (Гуманщ.);

2) места (по отнош. к админ. центру) - місця. [Як запроваджують на місцях ленінську національну політику (Пр. Правда)];

3) (должность) посада, місце, (редко) помістя (-стя). [Дамо посаду в конторі на 1200 річних (Кониськ.). По вакаціях треба в Кам'янець за місцем (Свидниц.). Чи не знаєте, де-б тут помістя можна знайти? (М. Вовч.)]. -то конторщика - місце конторника. Доходное -то - поживна посада, тепленьке місце; срв.

I. Местечко 2. Насиженное -то - насиджене (тепле) місце. Быть при -те - мати посаду, бути на посаді. Быть без -та - бути без посади, (шутл.) сидіти на бурку, ганяти собак. Он без -та, не у -та - він без посади, він не має посади. Занимать, занять -то - обіймати, обняти, (о)посідати, (о)посісти посаду. Лишить -та - скинути з посади. Лишиться -та - (по)збутися посади, втратити посаду. Определять, определить к -ту - см. Определять 3. Поступить на -то - дістати посаду, стати на посаду. Он вполне на своём -те - він цілком на своєму місці;

4) (учреждение) установа, уряд (-ду). Оффициальное -то - урядове місце. Присутственное -то - см. Присутственный. Судебное -то - судова установа;

5) (о клади, грузе) пакунок (- нка), пака. У меня три -та багажа - у мене три пакунки;

6) анат. placenta - послід (-ду), послідень (-дня), ложисько; см. Послед 2.

* * *

1) мі́сце; ( местечко) місци́на, місти́на

2) ( служба) мі́сце; ( должность) поса́да

1. толк, прок, польза; выгода, извлекаемая из чего-н

2. толк; ум, разум, смекалка, соображение; способность здраво рассуждать, мыслить

3. порядок; состояние надёжности, организованности, благоустроенности

4. счёт, расчёт, подсчёт; результат каких-л. подсчётов, вычислений

5. дело; ситуация, положение вещей, обстановка, обстоятельства

6. причина; явление, вызывающее, обусловливающее возникновение другого явления

Сравни с:

амал

7. основание, повод; обстоятельство, способное быть основанием для чего-л., оправдывающее что-л.

Сравни с:

амал

8. отношение, сторона, особенность; признак, свойство, качество, характеризующие кого-что-л.

Сравни с:

могыр, вел

9. способ

Сравни с:

йӧн

10. традиция, обычай; укоренившийся порядок в чём-л.

11. число, количество, численность кого-чего-л.

12. число; состав, ряд известного количества кого-чего-л.

13. подобие, видимость, вид; нечто похожее, сходное с чем-л., напоминающее собой что-л., создающее лишь внешнее впечатление чего-л. или лишь называемое чем-л.; передаётся также предлогами наподобие, вроде чего-л.

14. место, роль, положение, состояние кого-чего-л., сложившиеся обстоятельства; право, возможность, обязанность, действовать каким-л. образом

15. в форме местн. п. в знач. посл. выражает:

1) направленность действия на кого-что-л.; передаётся предлогами по, на, словами насчёт, относительно, по поводу кого-чего-л., касаясь кого-чего-л.

2) действие, функционирование предмета или лица в качестве, в роли кого-чего-л.; передаётся предлогом в, словами в качестве, в роли, на положении кого-чего-л.

– айдеме шот гыч лекташ

– айдеме шотыш лекташ

– ик шот дене

– ик шот дене... вес шот дене

– кокла шот дене

– тӱҥ шотышто, тӱҥ шот дене

– шке шот(шо) дене

– шот гыч лекташ

– шот гыч лукташ

– шот дене

– шот мо, шот огыл

– шот пыташ

– шотеш пышташ

– шотеш толаш

– шотлан толаш

– шотым муаш

– шотыш налаш

– шотыш пышташ

Сравни с:

шершот